Emma Pivnich - Ubekanter soldat
Im letzten Gefecht um Stalingrad
Bist du gefallen, unbekannter Soldat!
Wochenlang marschiert durch Schnee und Eis
Für die Freiheit zu kämpfen um jeden Preis!
Im letzten Gefecht um Stalingrad
Bist du gefallen, unbekannter Soldat!
Wochenlang marschiert durch Schnee und Eis
Für die Freiheit zu kämpfen um jeden Preis!
Дождь стучит по крышам, словно мне на зло!
Ты опять не вышла, сделав западло,
Целый день стоял я под дождем и мок,
Чтоб твое ебало, я вновь увидеть смог!
Ти чуєш, брате, цю дзвенячу тишу?
Ти бачиш ці димуючі стволи?
Завжди на максимум - не менше і не більше
Ми витримали, ми таки змогли
Я бегу по выжженной земле
Гермошлем захлопнув на ходу
Мой “Фантом” стрелою белой
На распластанном крыле
Привіт, мамо, знову я пишу листа,
Привіт, мамо, лише сльози на очах,
Все нормально, світить сонце,
А від вибухів туман...
Тримай мене ніжно й найдійно
Ще треба рости й цвісти
Минають всі прірви й війни
Й наново зводять мости
Рубінове проміння сонця зорі
Бореться із тінню високо вгорі
Зводься вище неба, брат і сестра
Догорить багаття, вечірня пора
Валити ворога — це не гріх!
Бог любить розвідку, я питав.
Бо в нього принцип: Один за всіх,
І всі за одного! — якось так.
Muistan, kun pieninä poikina ulkona leikittiin
Muistan, kun ilman huolia hauskaa me pidettiin
Nyt solmiot kauloissansa kaverit kulkee vaan
Ne kai kasvoi aikuisiksi, ei ne enää mua moikkaakaan
Du bist so schön, so wunderschön
Ich will nur dich, immer nur dich anseh’n
Lässt die Welt um mich verblassen
Kann den Blick nicht von dir lassen
Рубінавы ранак, сонца прамень
Загольвае раны, выпальвае цень
Узлятай да неба, брат і сястра
Полымя грэе, адганяе страх.
Он выходил с под Иловайска, ему чуть больше двадцати,
в руках зажатая граната и палец у кольца чеки.
Он третьи сутки в окружении, из роты больше никого.
И вспоминая то сраженье, что не похоже на кино…